«Миколаївелектротранс» під час війни
З першого дня війни комунальне підприємство «Миколаївелектротранс» не зупиняло свою роботу, навпаки, тролейбуси та трамваї забезпечували проїзд містом. До того ж, перший місяць з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, проїзд в електротранспорті був безкоштовним.
Крім цього, коли окупанти обстріляли водогін «Дніпро-Миколаїв» і місто залишилося без водопостачання, комунальне підприємство першим почало допомагати Миколаєву з водою. Протягнули працівники підприємства руку допомоги і ЗСУ – виготовляли протитанкові їжаки, евакуйовували з поля бою військову техніку, яку окупанти залишали по собі, коли тікали від українських воїнів, та ремонтували техніку. Слід відзначити, що ряд зупинок-укриттів у місті – це також справа плідної роботи КП.
Про те, як працює «Миколаївелектротранс» під час війни та який внесок зробив колектив комунального підприємства для наближення перемоги, розповів директор Юрій Сметана.
А.Т.: Рішення про те, що потрібно допомагати місту з водою, коли Миколаїв залишився без водопостачання, прийнято було дуже швидко. На території об’єктів «Миколаївелектротранс» пробурили свердловини, встановили системи зворотного осмосу і містяни могли набирати безкоштовну очищену воду. Для зручності миколаївців, працював розвіз води за допомогою тролейбусу та трамвая. Ця допомога актуальна і нині.
Ю.С.: Від моменту, коли російські окупаційні війська підірвали водогін до Миколаєва, «Миколаївелектротранс» не залишився осторонь проблеми забезпечення миколаївців водою. Ми пробурили на території об’єктів підприємства дві свердловини. Потім було встановлено першу систему зворотного осмосу, яка була нам передана з міста Житомира і після цього ми щоденно роздаємо очищену воду, розвозимо також трамваєм і тролейбусом. На сьогодні з допомогою тролейбуса та травмая ми видаємо 28 кубічних метрів на добу на восьми локаціях міста.
Набирають очищену воду містяни і на об’єктах комунального підприємства. На стаціонарних точках видачі води є технічні перерви, але люди вже знають цей графік і пристосувались. Загалом на роздачі води у нас задіяно 10 працівників.
На питання скільки ще планує підприємство допомагати місту водою, Юрій Сметана відповідає:
Ю.С.: Підприємство готове допомагати водою місту до повної перемоги Збройними Силами України та відновлення повноцінного водозабезпечення у місті.
Також з початку війни КП було залучене до виготовлення протитанкових їжаків. Керівник підприємства розповів звідки брали матеріали на дані роботи.
Ю.С.: Є розуміння, що ми можемо перемогти ворога лише спільними зусиллями, тому робили все від нас залежне і допомагали в облаштуванні оборонних споруд, блокпостів на території міста та навколо Миколаєва. Наші працівники варили протитанкові їжаки. Матеріали були і наші, наприклад, рейки, які не у використанні. Миколаївська міська рада також знаходила рейки і говорила куди потрібно поїхати і забрати, і обласна військова адміністрація говорила де можна забрати матеріали, ми їхали забирали своїм транспортом їх і потім вже робили їжаки. Тобто це така командна робота, щоб збудувати блокпости, зробити оборонні рубежі, які потрібні були нашим військовим в обороні та для зупинки наступу ворога.
Була допомога від «Миколаївелектротрансу» і на полі бою. За допомогою техніки підприємства було евакуйовано, а потім передано нашим воїнам 36 одиниць ворожої техніки, яку окупанти залишали, тікаючи від ЗСУ.
Ю.С.: Ми співпрацювали з нашими колегами в комунікації з військовими. І коли військові відбивали окупантів від Миколаєва і зверталися, що є залишена техніка, потрібно допомогти її евакуювати з поля бою. Серед «трофеїв» були десантні машини (це було буквально в перші дні, коли вони намагалися взяти місто Миколаїв). Була і Мста (самохідна гаубиця – прим. авт.), і танк, який витягнули з болота, де рашисти його залишили в кілометрі від міста. Нам вдалося його викопати. Це була така важка робота, тому там була задіяна і наша техніка, і техніка «Миколаївводоканалу». Тому ми спільно витягнули цей танк і потім передали військовим і вони на ньому надалі відвойовувати нашу землю.
Евакуйовану техніку працівники також лагодили. Юрій Сметана підкреслив, що це був не складний ремонт, а легкий – виконували зварювальні роботи та замінювали деталі.
Ю.С.: Також ми допомагали підварювати техніку, частково замінювати деталі. Ми передавали цю техніку військовим – привозили її до визначеного місця у Миколаєві, яке ми погоджували з військовими. Загалом 36 одиниць техніки, яку ми спільно з нашими колегами витягли та передали ЗСУ.
Коли Миколаїв знаходився під постійним обстрілом ворога, у місті гинули люди. Були випадки, коли людей вбивали російські снаряди на зупинках громадського транспорту. Тоді було вирішено встановлювати зупинки-укриття. 14 зупинок встановив «Миколаївелектротранс». Чому цим питанням займалось саме це підприємство пояснив директор КП.
Ю.С.: Наразі комунальним підприємством закуплено та встановлено у місті 14 зупинок-укриттів, які відповідно до рішення виконавчого комітету встановлені на визначених місцях. Також є дві зупинки-укриття в Корабельному районі та дві на автовокзалі, є також зупинка на Космонавтів. Ці п’ять зупинок – це волонтерська допомога різних організацій для нашого міста.
Проект зупинок-укриттів почали в той момент, коли Миколаїв був під постійними обстрілами з трагічними жертвами на зупинках. Тому виконавчий комітет вирішив встановити по зупинкам захисні споруди для убезпечення життя та здоров’я мешканців міста. Чому саме КП «Миколаївелектротранс»? В першу чергу через те, що у нас більш розгалужена система зупинок на комунальному транспорті й ми охоплюємо найбільшу кількість маршрутів, тому саме нас було визначено, як замовника даних об’єктів.
А.Т.: Зупинки-укриття виготовлені з бетону товщиною 400 міліметрів. Оснащені споруди і камерами відеоспостереження.
Ю.С.: Зупинки оснащені трьома камерами відеоспостереження. Одна з них виведена на монітор, який знаходиться всередині. Людина, знаходячись у самій зупинці, може дізнатися як та коли прийде той самий транспорт, який вона очікує. Дві камери знаходяться всередині, вони працюють на «Безпечне місто» та підключені до цієї системи. Камери оснащені датчиками розпізнавання руху. Тобто людина, яка знаходиться у системі «Безпечного міста», бачить на якій саме зупинці є рух. Вона оснащена показниками «Вхід – Вихід», системою інтернет зв’язку, тривожною кнопкою. Тобто, якщо ви знаходитеся всередині та відчуваєте для себе якусь небезпеку, то ви можете натиснути цю кнопку, на вулиці роздається звуковий сигнал і в контакт-центрі відображається на якій зупинці є тривога і оператор звертає увагу на ситуацію, яка там відбувається. Вона забезпечена живленням, тобто коли немає електричного світла, вона все одно продовжує працювати (там є акумулятори, які декілька годин забезпечують автономну роботу).
Юрій Сметана підкреслив, що зупинки-укриття – це власність територіальної громади міста Миколаєва, яка знаходиться на балансі КП «Миколаївелектротранс». На питання, хто буде здійснювати ремонт у випадку, якщо хтось пошкодить техніку в укритті, директор КП відповідає:
Ю.С.: У нас були такі випадки. Диспетчером «Безпечного міста» було викликано поліцію. Поліція склала протокол, ми написали заяву про пошкодження і далі цим питанням займаються правоохоронні органи. Звісно, люди повинні розуміти, що це зроблено для їхньої безпеки, тому потрібно берегти своє майно, адже вони є власниками цього майна як мешканці громади. Так само, як і берегти транспорт, в якому вони їздять.
Директор «Миколаївелектротрансу» говорить, що найголовнішою допомогою та роботою під час війни, яку надає місту підприємство – це безперервна робота КП за час війни. Адже містом курсують тролейбуси та трамваї, які забезпечують Миколаїв громадським транспортом. До того ж, у електротранспорті є можливість розрахуватися за проїзд за допомогою QR-коду.
Ю.С.: З початку війни ми ні на день не припиняли свою роботу. Ми виконували нашу головну задачу, для якої ми були створенні – надавали послуги з перевезення електричним пасажирським транспортом у місті. Звісно, були незручності для пасажирів, коли після обстрілів були пошкоджені наші мережі і ми не могли певні ділянки проїхати, але, знову ж таки, на ці ділянки ми переорієнтовували нові тролейбуси з автономним ходом, де вони проходили безконтактні ділянки.
Це все заслуга нашого колективу, який працював і робив все від них залежне і буде продовжувати робити все для нашої спільної перемоги.
Авторка: Альона Ткаченко
*Здійснено в рамках проекту Миколаївського прес клубу за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government
