до всіх пам'ятокЩоб побачити Гранд-Каньйон, необов’язково їхати в далеку Арізону! Такий самий ефектний геологічний об’єкт є і в Україні – ми маємо на увазі Актівський каньйон. Звичайно, наш каньйон набагато менший за північноамериканського побратима, проте за красою ні в чому йому не поступається.
Актовський каньйон розташований у Миколаївській області неподалік сіл Актово та Трикрати. У цій місцевості степ перетинає глибока річкова долина з майже вертикальними схилами і вузьким дном, між кам’яними склепіннями каньйону звивається річка зі зловісною назвою Мертвівник. Колись у давнину за течією цієї річки скіфи сплавляли тіла своїх померлих вождів – можливо, назва Мертвівник прийшла до нас із тих часів. За іншою версією, «мертвою» вода стала за татарських набігів – нібито місцеві жителі (у деяких переказах, запорізькі козаки) вилили в річку отруйний відвар, щоб отруїти басурман, що розбили табір неподалік. Втім, деякі дослідники пов’язують таку назву річки з високим вмістом сірководню у її водах та відповідним запахом. Висота базальтових скель досягає 40-50 метрів – це приблизно 15-20-поверховий будинок.
Миколаївський каньйон – одна з найдавніших ділянок суші в Європі, сформована з вулканічної породи (приблизно 60 мільйонів років тому тут хлюпалося море). Виникла долина завдяки розлому великого гранітного щита – вік скельної породи налічує понад чотири мільярди років. Крім Гранд Каньйону в Америці, місцеві місця називають Малим Кримом – гранітно-базальтові скелі дійсно нагадують кримські. Багато хто також відзначає схожість рельєфу з каньйоном у Буках.
Краєвиди навколо каньйону неймовірно красиві, особливо вранці, оскільки з першими променями сонця скелі стають персиково-рожевими.
Це одне з найкрасивіших та найнезвичайніших місць в Україні. Актовський каньйон часто називають “Долиною Диявола“. Між високих скель звивається невелика річка Мертвівник. За легендою, стародавні скіфи відправляли її перебігом в останній шлях своїх царів. Скелі навколо височать на 50 метрів. Як і чому серед рівного степу виникло таке місце незрозуміло. Такий собі американський Гранд Каньйон у мініатюрі. Краєвиди тут неймовірно красиві, особливо вдосвіта – з першими променями сонця скелі стають персиково-рожевими. Ласкаво просимо до “Долини диявола”.
Актівський каньйон: як дістатися
Ваш головний орієнтир – село Актове у Миколаївській області (траси М14, Р06). Координати – 47.72430 31.48206. Ми не радимо їхати на седані з кліренсом менше 15 см. Місцевий ландшафт не дозволяє впевнено використовувати авто з низькою посадкою. Екскурсія в Актівський каньйон не буде повною без належного супроводу та експертного гіда.
Де поїсти в Актовому?
На території туристичної садиби «Садиба під лелекою» (вул. Степова, 14) розташоване затишне кафе, в якому можна замовити сніданок, комплексний обід та вечерю. Найчастіше тут зупиняються групи туристів на обід під час екскурсійних турів.
Де зупинитись на ночівлю в Актовому?
У комплексі «Садиба під лелекою» (вул. Степова, 14) є можливість оселитися в кемпінгу або ж розбити свій намет.
Цікаві факти про Актівський каньйон
- Знаходиться цей розлом у кристалічному щиті на найстарішому в Європі клаптику суші поблизу с. Актово і сусідить зі своїми побратимами – Арбузинським та Петропавлівським каньйонами;
- фактично є скупченням гранітних валунів і скель, що досягають 50 м заввишки, розміщених біля близько 250 га;
- входить до складу Національного природного парку (НВП) «Бузький Гард»;
- «Ексампей», як називали каньйон стародавні греки, не що інше, як «мертва вода», адже гранітні брили каньйону розсікає р. Мертвовод, названа так через високий вміст сірководню, який вбиває майже все живе у її воді;
ЦІКАВО: Ще одну зі своїх містичних назв – «Долина диявола», актівський каньйон отримав завдяки похоронному обряду стародавніх скіфів, які відправляли своїх царів в останній шлях за течією р. Мертвовід, яка за радянських часів (поки що на ній не збудували греблю) була повноводною та судноплавною.
Актовський каньйон ще тільки набуває популярності серед туристів, але є чудовим місцем для незвичайно красивого, оповитого містикою та чистим повітрям, вікенду серед скель.
Одна з легенд свідчить, що…
… козаки-характерники вважали Актовський каньйон одним із енергетичних порталів або так званих місць сили, де вони відпрацьовували свої надприродні здібності. Так ось, саме в Актовському каньйоні, нібито ховалися між скелями спеціальні енергетичні капсули, опинившись у яких чаклун перетворювався на будь-яку тварину чи навпаки!
Коли краще їхати дивитись на каньйони?
У кожному сезоні каньйони по-своєму мальовничі та дивують туристів своїм краєвидом. Навесні природа прокидається, а в повітрі ширяє аромат цвітіння, влітку – неймовірно тепло і можна викупатися в річці. Осінь – атмосферний та барвистий період. А ось взимку радимо утеплитися та приготувати термос із гарячим чаєм!
Погода в Актовському каньйоні
На карті України Актовський каньйон розташований у самому низу, на півдні – серед залитих сонцем степів. Сюди можна приїжджати будь-якої пори року:
- Взимку Мертвовід замерзає, а скелі, що нависають, покриває іней – чим не декорація для чергового сезону «Ігри престолів»?
- навесні тут зацвітають гірські тюльпани – побачити такі ж можна хіба що у Південному Сибіру та на рівнинах Казахстану.
- влітку вітер приносить запаморочливі аромати запашних степових трав, а річкові лагуни так і ваблять скупатися. А ще саме влітку тут можна побачити і випробувати «сковорідки» – гігантські плоскі камені, які так нагріваються під прямим сонячним промінням, що на них цілком можна посмажити яєчню.
- восени Трикратський ліс і Актовський каньйон забарвлюються у всі відтінки жовтого і червоного – це найкращий час для повільних пікніків і гарних фото природи.
Середня літня температура у тутешніх краях – +25°С, середня зимова – -1°С. Втім, навіть якщо під час вашого візиту сонце сховається, природа не розчарує – похмура погода надає скелям особливої, трохи зловісної краси.
Як добратися
З Одеси найкраще їхати через Миколаїв, а далі вздовж Південного Бугу, через Нову Одесу та Вознесенськ. На виїзді з Вознесенська, перед церквою, порот праворуч. До села Трикрати дорога цілком стерпна. У самому селі є чудовий орієнтир – стара дорога, вимощена бруківкою, вам туди. Хвилин через 10 з’явиться справа Арбузинський каньйон. Проїжджаємо повз, в’їжджаємо в село. Головна дорога повертає ліворуч і хвилин за п’ять упирається в поле. Відразу за ним – найпопулярніші скелі. Сам каньйон вище за течією. Їхати туди потрібно по полях та ґрунтовці. Виїжджаєте із села, біля тракторної бази праворуч, потім уздовж поля до посадки – крізь неї буде невеликий проїзд. Далі дорога йде між каньйоном та ліском. Простіше показати на карті, ніж пояснити. Помаранчевим виділено єдиний правильний шлях із села до каньйону. Так, це все ґрунтовки. Їхати хвилин 20-30. Джерело: https://dcfc-lad.livejournal.com/41048.html
Приїхала з поїздки – сповнена вражень. Великій кількості плюсів вдалося перекрити собою маааленький мінус (температура була +39). Намагаюся коротко написати про те, чому тут варто побувати. Окрім відвідування Арбузинського, Малого Актовського та Великого Актовського каньйонів, ви також дізнаєтесь багато корисної інформації:
– які особливості у каньйону і чому його варто порівнювати з Великим каньйоном Колорадо в США?
– Чому раніше – Дякую, а зараз – Петропавлівка?
– що відбувалося у ХV столітті на місці нинішнього міста Вознесенськ?
– чому «Каньйон Диявола» – це зовсім не «Каньйон Диявола» і хто йому дав таку назву? … І багато всього цікавого.
Абсолютно кожен зможе знайти своє «місце сили» в Арбузинському каньйоні: сфотографуватися зі знаменитим каменем-жертовником скіфів, на кілька секунд «перетворитися на могутнього атланта» =), підкорити земну стихію – кам’яні лабіринти каньйону, або просто помітивши «щось» я бачу Африку» =). Жабки, ящірки, сукуленти, ялівцевий гай, гніздо лелеки – це далеко не все, що там можна побачити. Флора і фауна каньйонів настільки різноманітна, що кожну пору року (а той, хто часто там буває, підтвердить), відкриває для нас каньйон з якогось «іншого» боку, надаючи йому нових і нових відтінків. Хочу побувати тут ще навесні. Дуже запам’ятався спуск до річки Мертвовод. Тут мені згадалися рядки з повісті В. Дрозда: «Це казкове місце, де карасі виходять на берег і мирно бесідують зі щуками, це місце мого майбутнього». Незважаючи на свою назву, ця річка здатна дати величезний приплив сил! Після купання в джакузі ви відразу відчуєте, що зарядилися енергією як мінімум на тиждень. На окрему увагу заслуговує рукотворний ліс Скаржинського. Тут варто просто приїхати та побачити все самому. Хто замислюється – їхати чи ні – то обов’язково їдьте, навіть якщо вже тут були) Адже у природи є така примха – вона весь час хоче від нас щось приховати, щоб ти міг повернутися – і тоді вона розкриється перед тобою у всій красі !
P. S. Купила у місцевих мед – дуже смачний
P. P. S. Обов’язково треба приїхати сюди навесні, восени
серп. 2021 р. • Для двох
1. Дорога. Як і більшість знакових місць України, 98% дорог відмінні, але 2% кошмарні. При під’їзді до каньйонів укладено давню бруківку, якою їхати одне невдоволення. Практично ніяких покажчиків немає (балоном подекуди намальовані стрілки і все). Владі області взагалі побік ця туристична локація, це сумно.
2. Інфраструктура. Села Трикрат та Актів складаються з доглянутих та старих будиночків, дуже автентично. Є кілька магазинів, знайшли аж один туалет при кафетерії, і він був жахливим. Біля майданчика каньйону є щось подібне до готелю, є парковка. Знову ж таки, жодних покажчиків, невеликі малоінформативні таблички і все.
3. Каньйон. Дуже красиво. Безліч локацій для фото, око радіє. Скелі, природа, шум річки – це здорово. Є окремий спуск до річки, можна купуватись (вода холодна, на любителя). Набагато краще гуляти із гідом.
липень 2020 р. • З друзями
Однозначно варто відвідування! Якщо є можливість, залиштеся на ніч і крім геологічного парадоксу ви зможете насолодитися тишею, неймовірною красою зоряного неба, дзюрчанням річки Мертвовод і послухати спів птахів на світанку.
Дорога до каньйону пролягає через поля та рівнини і тому посилюється ефект від першого погляду на це природне явище віком у мільйони років. Приблизно 60 млн років тому тут ще було море… і виска вулканічних скель досягає 50 м, але не вгору а вниз де і протікає річка. За однією з легенд, стародавні скіфи відправляли нею в останній шлях своїх царів.
Не полінуйтеся, встаньте перед світанком, зберетеся на найближчий стрімчак і ви побачите краєвиди неймовірної краси та світла!
