до всіх пам'ятокНайстаріший в Україні Миколаївський яхт-клуб був заснований у 1887 р. Він розташований у північно-західній частині міста на вулиці Спортивна, 7, на річці Південний Буг. Будівля яхт-клубу в стилі італійського ренесансу була спроектована архітектором та членом яхт-клубу Леопольдом Роде.
Миколаївський яхт-клуб було створено з ініціативи капітана першого рангу Є. Голікова, вченого В. Рюміна та історика М. Аркаса. Перші установчі збори відбулися у серпні 1887 р. у «молдаванському будинку», який розміщувався на набережній Інгулу. На зборах було обговорено проект Статуту майбутнього яхт-клубу, визначено розмір членських внесків та обрано членів правління. На других зборах у вересні 1887 р. Є. Голіков був обраний секретарем комітету. Офіційне відкриття яхт-клубу відбулося травні 1889 р.
У 1900 р. в яхт-клубі вже було 20 приватних вітрильних, 7 громадських та 8 приватних гребних суден. У 1904 р. відбулося відкриття нової будівлі Миколаївського яхт-клубу, яка збереглася й досі. З 1905 року яхт-клуб знаходився під керівництвом великого князя Олександра Михайловича. У період з 1917 по 1920 р. він зазнав кризи. Його відновлення почалося 1920 р. У 1926 р. у місті було проведено чемпіонат з вітрильного виду спорту. Четверо вихованців Миколаївського яхт-клубу було визнано першими майстрами спорту СРСР.
У період Великої Вітчизняної війни багато яхт було знищено, а деяку їх частину викрали до Німеччини, але після звільнення міста було прийнято рішення про відновлення всіх спортивних споруд міста.
В даний час у Миколаївському яхт-клубі збереглися всі найкращі яхтові традиції. Велику увагу приділяє проведенню великої кількості вітрильних регат, під час якого збираються яхти з усього чорноморського узбережжя. Щорічно навесні у кают-компанії клубу проходить яхтовий ярмарок.
Історія Миколаївського яхт-клубу
Ініціатором створення яхт-клубу був капітан 1-го рангу Євген Голіков. Перші установчі збори відбулися 12 серпня 1887 року у літніх Морських зборах, у «молдаванському будинку» на набережній Інгула. Членами клубу виявили бажання стати більш як 50 осіб. На цих зборах обговорювався проект статуту майбутнього яхт-клубу, було обрано членів правління, визначено розміри членських внесків та порядок вступу до членів яхт-клубу.
На Других зборах шанувальників водного спорту, 22 вересня 1887 року у Спаську (передмісті Миколаєва), Євгена Голікова обрали секретарем комітету. 22 серпня 1888 року Морське міністерство затвердило Статут миколаївського яхт-клубу та виділило місце. Будівлю у стилі італійського Ренесансу спроектував архітектор та член яхт-клубу Леопольд Роде. Будівельним матеріалом для адмінбудівлі стали місцевий граніт та цегла. Тоді ж були встановлені гармати, які збереглися і до сьогодення [1]. 7 травня 1889 року яхт-клуб святкував своє офіційне відкриття.
У 1891 році яхта «Клавдія» водотоннажністю 27 тонн, побудована на замовлення її власника Ф. Максимова у Фінляндії, встановила рекорд, самостійно прийшовши з Гельсінгфорсу до Миколаїва. У липні 1894 року деякі члени яхт-клубу брали участь у рятувальних роботах біля мису Тарханкут, дома загибелі пароплава «Володимир».
У 1900 році в яхт-клубі було 7 громадських, 20 приватних вітрильних та 8 приватних гребних суден. 17 травня 1904 року відбувся урочистий прийом нового приміщення яхт-клубу. На його честь відбулися перегони яхт Миколаївського, Чорноморського та Катеринославського клубів. З травня 1905 року Миколаївський яхт-клуб знаходився під заступництвом великого князя Олександра Михайловича. Його почесними членами різні роки були великий князь Костянтин Костянтинович, потім віце-адмірали Олексій Пещуров, Микола Копитов, Сергій Тиртов, Микола Скридлов, контр-адмірал Оскар Енквіст, капітан 1-го рангу Євген Голіков, статський радник З. Ф. Афанасьєв.
З початком Першої світової війни на екстрених зборах виключило з клубу 19 австрійських та німецьких підданих. У 1917-1920 роках яхт-клуб переживав кризу. У 1920 почалося відновлення яхт-клубу. У будівлі яхт-клубу розмістилася морська база Всенавчання, де проводилися практичні заняття. У 1926 році в Миколаєві був проведений чемпіонат з вітрильного спорту. З ініціативи ректора Миколаївського кораблебудівного інституту Арнольда Кресса, студентами інституту у 1938 році було збудовано крейсерську яхту «Арктика» та яхти «Блискавка» та «Райдуга». Четверо миколаївців, вихованці яхт-клубу (Бубнів, Грицай, Горбаченка та Цибін), стали першими майстрами спорту СРСР.
Під час Великої Вітчизняної війни багато яхт було знищено, а частина їх була викрадена до Німеччини. Після звільнення міста та ухвалення рішення про відновлення всіх спортивних споруд міста стали надходити нові яхти з Ленінградської спортивної верфі, а також велику кількість яхт було збудовано на миколаївських суднобудівних заводах. У 1947-1949 роках у Миколаєві було проведено першість країни з вітрильного спорту.
