до всіх пам'ятокСтародавнє городище «Дикий сад» – це унікальне місце сили та історії у центрі Миколаєва. Дикий Сад — кіммерійське місто (городище Білозерської культури), розташоване неподалік місця злиття Південного Бугу з Інгулом. Нині територія міста Миколаєва, вздовж берега Інгулу, між Артилерійською, Набережною та Пушкінською вулицями.
Дикий сад був закладений адміралом Ґрейгом під час його управління містом. Назву сад отримав від диких дерев, які не приносили плодів. Офіційно сад називався адміральським, але назва Дикий була народною, тому згодом закріпилася. Сад дуже постраждав під час двох світових воєн. Місцеві жителі у зв’язку з нестачею дров та вугілля вирубали його практично повністю. Після Другої Світової війни від саду залишився пустир, де де-не-де росли кущі. Майже в цей же час місце, де знаходився сад, було схильне до забудови, але назва за місцем закріпилася.
Початок досліджень
Городище відкрив археолог Феодосій Тимофійович Камінський 15 серпня 1927 року, регулярні дослідження місцевості розпочалися з 1990 року. Однією з перших знахідок став бронзовий казан.
На цьому місці приблизно близько XII столітті до н. е. тому існувало укріплене поселення (у північній частині розкопано фрагмент оборонної стіни), одне з небагатьох, що збереглися з часу перехідного періоду від бронзового до залізного віку.
Площа городища становить 3 гектари, 2 з яких продано міською владою під забудову житловими будинками.
Під час конкурсу «Сім чудес України» Дикий Сад потрапив до Топ-100.
На території городища археологи розкопали храмове приміщення сонцепоклонників (прото-мітраїстів).
Також розкопали кілька ям, які, мабуть, мали ритуальне значення. У них виявлені горщики із залишками їжі (швидше за все, також ритуальною), а також кам’яні стріли у формі людини. Деякі з кам’яних артефактів мали малоазійське походження.
Влітку 2008 року на городищі було знайдено скарб, що складається з 12 сокир (кельтів). У червні 2009 року в городищі Дикий Сад (на розі Набережної та Артилерійської) археологи виявили унікальну знахідку. У ході проведення досліджень у заповненні рову цитаделі городища було зафіксовано кам’яний фундамент другого мосту через рів. Ця знахідка є унікальною та остаточно підтверджує той факт, що Дикий Сад був не просто поселенням ремісників, землеробів та скотарів, а регіональним центром кінця ІІ тисячоліття до нашої ери зі складною соціальною організацією. Нові відкриття дозволяють зробити висновок, що Дикий Сад міг бути своєрідною «столицею» території від Дунаю до Дніпра та від узбережжя Чорного моря до півночі сучасних Миколаївської, Одеської та частково Херсонської областей.
Археологічні пам’ятки та значення
Дикий Сад відносять до протополісу, протодержави, до частини процесу, який завершується вже з появою політичної організації держави кіммерійців та скіфів. У сабатиновців — попереднього населення — це ще родова громада. У Дикому Саді вже є зародки державності. Що дає нове уявлення про давню історію Миколаєва, і загалом півдня України, і всієї південно-східної Європи. Аналіз ґрунтів, отриманих з Дикого Саду, свідчить про те, що на той час переважав кліматичний період, який в історії передував сучасному субатлантичному періоду. Клімат був більш вологим, більше схиляв до тваринництва. Тут були риштування. Згідно з результатами досліджень, можна вже чітко позначити межі міста. Зовнішній рів — це зовнішня оборонна лінія, а внутрішній, який захищав цитадель, виконував як оборонну, і соціальну функцію — розділити населення у соціальному аспекті.
У цитаделі жила так звана еліта – жерці та охорона. Тим більше, що саме на території цитаделі археологи знайшли приміщення, які можна характеризувати як сховища для цінних матеріалів. За два метри від мосту було зафіксовано велике скупчення каміння, яке вже можна зі стовідсотковою впевненістю інтерпретувати як залишки оборонної стіни та сторожової вежі, яка прикривала в’їзд на другий міст. Через рів, який захищав цитадель, було прокладено два мости, які умовно отримали назви «південний» і «північний» (перший був відкритий у 2004 році). Ці відкриття дозволяють набагато ширше подивитися на те, що ж все-таки являло собою городище Дикий Сад. На думку археологів, такі складні архітектурні композиції могли бути виконані людьми, які не просто жили громадою, а мали певну соціальну структуру та майнову диференціацію. Зведення таких споруд (дуже грандіозних на той час) вимагало зусиль енергетичних, фінансових та людських.
Сама система оборони свідчить про те, що спрямована на збереження матеріальних цінностей, накопичених завдяки тому, що Дикий Сад займав ключову точку на перетині торгових шляхів. Ці конструкції ідентичні тим, що були у легендарній Трої, оспіваній Гомером, стверджує археолог Кирило Горбенко. У соціальному, соціально-економічному і навіть політичному аспекті городище та суспільство були високорозвиненими для свого часу. Можна розцінювати його якраз зародження цивілізації. Звісно, багатства вже треба було охороняти як від чужих, так і від своїх. І щоб зробити подібну конструкцію (а досліджена довжина рову становить 140 м при ширині в 5 м і глибині 3 м.), потрібно було застосувати примус. Встановлено під час розкопок, що ця конструкція була штучна — її рили вручну. Що підтверджує існування організації, здатної змусити основну частину населення працювати на себе.
Як дістатися
Городище «Дикий сад» розташоване в Центральному районі Миколаєва між вулицями Пушкінської, Адміральської, Артилерійської та Набережної.
Фотогалерея
Афіша на тему
