Слово КОЗАК — давнє запозичення з тюркських мов. Первісно так називали людей, які відокремлювалися від свого роду, племені, держави й подавалися світ за очі в пошуках кращого життя. Козаками могли називати також невдоволених керманичем (ханом або князем) підданих, котрі вивільнялися з-під його влади й уходили в інші місця.У сучасних тюркських мовах слово означає кочівника, вільного поселенця, незалежну людину. Пор.: кримськотатарське qazaq «вільна, незалежна людина; шукач пригод, бурлака». Корінь слова той самий, що й у дієслова qazmaq «блукати, мандрувати».
Звідси ж походить і етнонім КАЗАХИ — назва тюркського народу, основного населення сучасного Казахстану. У казахському слові ҚАЗАҚ обидві літери Қ вимовляються твердо: [qɑzɑq]. Проте в українській та інших європейських мовах укоренилася вимова з кінцевим [x], напевно, щоб відрізняти тюркський народ від козаків.
У назві країни ҚАЗАҚСТАН іранський за походженням компонент -СТАН має значення «земля, місце, країна». Отже, буквально назву можна перекласти як КРАЇНА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ.
